Громадська організація Терен
Стаття

Сильфія пронизанолиста

Трояни

 

Сильфія пронизанолиста  Silphium perfoliatum L.

 Багаторічна культура родини айстрових, вивченням якої займались у ВІР ще в повоєнний період. У 1947 р. її детально описав П. Ф. Медведєв. Широко відомі дослідження кафедри рослинництва Московської сільськогосподарської академії, Інституту землеробства УААН та інших дослідних установ і ВНЗ з вивчення нетрадиційних кормових культур. В природних умовах росте в американських преріях і Канаді. До Європи завезена в 18 столітті. По часу зростання на одному місці не має собі рівних. Наприклад, в ботанічних садах Чернівецького та Львівського університетів росте більше 60 років. В останні роки зацікавленість до сильфії з’явилася в Казахстані, Киргизії, Сибірі, Далекому сході, Литві.

Продуктивний потенціал сильфії дуже високий. З кожного гектара вона дає протягом 20– 25 років в середньому по 700 - 1000 ц. і більше зеленої маси, яка добре поїдається багатьма видами тварин (корови, свині, кролі, вівці, кози, нутрії та ін.). Її в основному використовують для виготовлення силосу і вітамінного борошна, що є цінним кормом для великої рогатої худоби й овець. Сильфія може дати з одиниці площі набагато більше кормових одиниць, ніж традиційна кормово-силосна культура – кукурудза.

Крім кормових переваг сильфія має чудові медоносні властивості і може бути використана як перспективний пізньолітній медонос та пилконос. Медопродуктивність, починаючи з другого року вегетації, досягає 145 кг/га. Більш висока медопродуктивність у рослин старшого віку. Цвітіння сильфії в Лісостепу України починається  через 85-95 діб після масового відростання і триває 75-100 діб. Цвітіння кошиків кожного наступного порядку припиняється через 7-12 діб, а визрівання насіння в них залежить від умов року і триває  45-70 діб.

Завдяки порівняно низькому вмісту клітковини і значному каротину із зеленої маси сильфії можна виготовляти високоякісне трав’яне борошно для свиней і птиці. Разом з тим, через великостеблість рослин та високий вміст вологи (85 %) в них під час скошування потрібне обов’язкове прив’ялення маси при виробництві вітамінного борошна. Цей захід на 10-15 % зменшує витрати палива і підвищує продуктивність агрегатів. Досить високий вміст цукру (14 – 20 %) обумовлює нормальне проходження процесу силосування зеленої маси. Силосування у фазі бутонізації забезпечує якісний корм. Зокрема, після 40-добового зберігання він має темно-зелене забарвлення, оцтово-кислий запах, чітко виявлену структуру маси. Силосування сильфії в суміші з кукурудзою і суданською травою поліпшило співвідношення органічних кислот у кормі в бік збільшення вмісту молочної кислоти. Після 17-місячного зберігання такий силос мав характерну структуру маси, приємний запах і темно-зелене забарвлення. Загальна частка органічних кислот в ньому становила 1,92%, у тому числі молочної – 1,17% за відсутності масляної кислоти. Такий силос охоче поїдають усі тварини.

Рекордна урожайність на грунтах без зрошення була одержана на Кіцманській сортоділянці Чернівецької області – 143 т/га.

Дана рослина переважно вивчалась як кормова культура, що за рядом показників і виходу кормових одиниць обігрує не тільки силосну кукурудзу, а й інколи люцерну. При всіх її вивчених перевагах, досі залишається актуальним питання використання сильфії як цукроносної  та біоенергетичної культури. Хімічний склад цукрів ще мало вивчений, але при вмісту його в рослині в межах від 14 до 20%  з виходом біомаси 100 т/га ми отримуємо від 14 до 20 т цукрів, які можуть бути використані для виробництва біоетанолу та інших потреб промисловості. Це не враховуючи біомасу, яка після екстрагування  цукрів може бути використана для виробництва твердопаливних пилетів,  або як сировина для бродіння в біореакторах.

Загальновизнана екологічна пластичність сильфії пояснюється її пристосованістю до зовнішніх чинників. Вона забезпечує високі врожаї на різних грунтах і, все ж, сповільнює розвиток, жовтіє на заливних, кислих, у разі близького стояння грунтових вод. Світлолюбна, не любить затінювання, в перший рік потребує захисту від бур'янів. Досить посухостійка, але за оптимального зволоження врожай біомаси й насіння підвищується. Стійка до впливу несприятливих температурних умов. У Лісостепу України на нових молодих і старовікових плантаціях не спостерігалося зрідження травостою за найнижчих температур узимку і найвищих улітку

У зонах із недостатньою кількістю опадів у літній період, коли вигоряють степові пасовища, а засіяних трав мало, сильфія може стати дуже доречною культурою. Використовуючи зимові запаси вологи, вона ранньою весною швидко відростає, змикаючи рядки, утворює 2-4 метровий зелений покрив, що перешкоджає випаровуванню вологи з поверхні грунту. Крім того, після дощу чи роси вода збирається у великих чашах зростаючих листків і, випаровуючись вдень, утворює в гущині рослин своєрідний мікроклімат. Урожай зеленої маси сильфії пронизанолистої в усі роки проведених дослідів був набагато вищий, ніж силосної кукурудзи. Так, наприклад, в одному господарстві Шахмарського району Донецької області протягом трьох років урожай зеленої маси кукурудзи становив 12-25 т/га, сильфії - 66-102 т/га. За кілька укосів вона забезпечує тварин свіжим соковитим кормом до пізньої осені.

Збирання насіння розпочинають, коли кошики третього порядку достигнуть на 70-75%. У цей час вони мають найвищу якість, найбільш наповнені. Якщо чекати визрівання насіння у кошиках усіх шести порядків, то найбільш повноцінне в першого-третього порядків осиплеться, і на час збирання його залишиться у кошиках найвищих порядків, із масою 1000 насінин, майже наполовину менше, ніж у першому випадку. Насіння сильфії плоске та легке, маса 1000 насінин 20 – 25 гр.

 

Кількість переглядів: 148

Коментарі

Додати новий коментар